Афган САЛМАНОВ «Обстріли Почесного консульства Азербайджанської Республіки в м. Харків – це безсилля злоби»

Минулогоріч вночі з 6 на 7 листопада було обстріляне Почесне консульство Азербайджданської Республіки в м. Харків за адресою: вул. Ярослава Мудрого,7.

Як зафіксували камери, кілька чоловік у балаклавах стріляли у вікно та вхідні двері. Кулі, що пройшли через вікно, навиліт через увесь хол, потрапили у протилежну стіну. Якби в цей час хтось із працівників Почесного консульства знаходився тут, то трапилося б непоправне. Оскільки вхідні двері подвійні, то кулі застрягли в них. Розслідування по факту цього злочину ведеться й досі. Що ж стало причиною такої агресії, такого вандалізму? Очевидно, це активна діяльність Почесного консульства Азербайджанської Республіки в м. Харків, що дуже комусь не подобається.

27 вересня 2020 року, відповідаючи на шикоромасштабну провокацію вірменських збройних сил проти Азербайджану, Азербайджанська армія під командуванням Верховного Головнокомандувача і Президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва розпочала контрнаступ, що отримав назву «Залізний кулак». 44-денна війна стала Вітчизняною і завершилася Перемогою – азербайджанську землю, а це Нагірний Карабах і прилеглі до нього райони, було звільнено від 30-річної вірменської окупації. Територіальну цілісність Азербайджану було відновлено. Але азербайджанці зіштовхнулися з цинічною жорстокістю, причому не тільки на своїй території, а й за її межами.17 вересня 2020 року вірменські збройні сили вночі нанесли ракетні удари по центральній частині мирного міста Гянджа, в результаті яких загинуло 13 людей, 53 були поранені. Серед загиблих – троє дітей, з них – 16-місячна дівчинка. Провідні мас-медіа світу, політики, мільйони жителів різних країн на всіх континентах планети засудили злочинні дії Вірменії. Україна, яка однією з перших підтримала Азербайджан у його прагненні до повернення окупованих земель і територіальної цілісності країни, офіційно також засудила обстріл мирного міста Гянджа.

У ті дні в Почесне консульство Азербайджанської Республіки в м. Харків приходили листи (на електронну адресу), не вмовкали телефони – українці висловлювали слова співчуття і підтримки. Ввечері було відкрито пам’ятний стенд на стіні Почесного консульства, на якому були світлини загиблих дітей, зруйнованих будинків у мирному місті Гянджа. Провели мітинг-реквієм за загиблими. Зібралося багато харків’ян, люди приносили квіти, дитячі іграшки. І далі це продовжувалося. У ті дні щодня вранці і ввечері, коли люди йшли на роботу і з роботи, перед стендом з’являлися іграшки, свічки, квіти. На ніч працівники Почесного консульства заносили їх у приміщення (щоб не намокли чи не відсиріли), а вранці виносили знову.

Почесне консульство Азербайджанської Республіки в м. Харків проводило і акції підтримки Азербайджанської армії. Не просто кожне визволене місто чи село, а кожен звільнений метр рідної землі сприймався з такою неймовірною радістю, що азербайджанцям хотілося ділитися нею – і так Почесне консульство у ті дні стало центром таких зборів людей, центром єднання не тільки азербайджанців, а й українців, інших національностей. Саме в дні визвольної війни до Почесного консульства приходило багато людей і ніхто з них не проминув пам’ятного стенду, щоб не зупинитися.

Почесний консул Азербайджанської Республіки в м. Харків Афган Салманов, аналізуючи той час, робить власні висновки в інтерв’ю харківським ЗМІ: «Я вважаю, що обстріли Почесного консульства – це безсилля злоби, бо на той час уже було ясно: дякуючи далекоглядності, рішучості Верховного Головнокомандувача Азербайджанської армії і Президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва, окуповані Вірменією Нагірний Карабах і прилеглі 7 районів буде звільнено — й Азербайджан стане єдиним. А така активна діяльність Почесного консульства Азербайджанської Республіки в м. Харків під час визвольної Вітчизняної війни азербайджанського народу не могла не дратувати наших опонентів. Харків – місто багатонаціональне, тож цілком ймовірно, що прихильникам ворогів Азербайджану наша діяльність не подобалася і не подобається й досі. Але слідство триває, сподіваюсь, винуватці будуть знайдені».Сьогодні Нагірний Карабах і прилеглі до нього донедавна окуповані вірменами території очищуються від смертоносних мін, незважаючи на те, що Вірменія і досі, всупереч міжнародним угодам і правилам, не надала карт мінних полів. Тут інтенсивно будуються: аеропорт, дороги, зводиться житло, реставруються святині, які були сплюндровані. Це теж комусь не подобається, але потрібно навчитися жити в нових реаліях, в новому світі, базуючись на принципах миру і добросусідства, до чого закликає один з наймудріших політиків світу — Президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв.